повстяки

ПОВСТЯКИ́, і́в, мн. (одн. повстя́к, а́, ч.). Те саме, що повстя́ники.

Біля старого на підлозі стояла зелена скринька, зверху була приторочена пара стоптаних повстяків (Панч, Синів.., 1959, 6).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повстяки — див. валянки Словник синонімів Вусика
  2. повстяки — -ів, мн. (одн. повстяк, -а, ч.). Те саме, що повстяники. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повстяки — ПОВСТЯКИ́, і́в, мн. (одн. повстя́к, а́, ч.). Те саме, що повстя́ники. Біля старого на підлозі стояла зелена скринька, зверху була приторочена пара стоптаних повстяків (П. Панч). Словник української мови у 20 томах