1. Словник української мови в 11 томах

повсюдний

ПОВСЮ́ДНИЙ, а, е. Який є, буває, має місце, відбувається і т. ін. повсюди.

Мов посполитеє рушення Латина в царстві началось, Повсюдна муштра та учення (Котл., І, 1952, 190);

Відчуття щастя, поєднання праці з наукою, повсюдне народження героїзму — ось відмінні риси повнокровного життя нашого радянського (Тич., III, 1957, 299).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повсюдний — повсю́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. повсюдний — Всюдисущий, п! ПОШИРЕНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. повсюдний — -а, -е. Який є, буває, має місце, відбувається і т. ін. повсюди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. повсюдний — Повсю́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. повсюдний — ПОВСЮ́ДНИЙ, а, е. Який є, буває, має місце, відбувається і т. ін. повсюди. Мов посполитеє рушення Латина в царстві началось, Повсюдна муштра та учення (І. Котляревський). Словник української мови у 20 томах
  6. повсюдний — Повсюдний, -а, -е Повсемѣстный. Голод, мір, крови потоки і повсюдная руїна. К. МБ. III. 243. Словник української мови Грінченка