повтягати
ПОВТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш і ПОВТЯ́ГУВАТИ, ую, уєш, док., перех.
1. Втягнути кудись усе або багато чого-небудь, усіх або багатьох.
Повтягав усі мішки в хату (Сл. Гр.).
2. Засмоктати, всмоктати все або багато чого-небудь, усіх або багатьох.
По Сивашах, що вже повтягували в себе стільки людей, поміж страшними.. трясовинами, де інший і вдень не пройде, Оленчук пройде і в найтемнішу ніч! (Гончар, II, 1959, 59).
3. Увібрати, підтягти всередину (голови, животи).
А дівчата всі — так ніби ото бджоли, коли на них димом пхукнути… Голови в плечі повтягали (Вишня, І, 1956, 241);
На голому гіллі акації, що, здавалося, задрімала, стоячи під вікном, мирно сиділи, настовбурчивши пір’я і повтягавши голівки, горобці (Грим., Незакінч. роман, 1962, 34).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повтягати — повтяга́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повтягати — -аю, -аєш і повтягувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Втягнути кудись усе чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох. 2》 Засмоктати, всмоктати все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох. 3》 Увібрати, підтягти всередину (голови, животи). Великий тлумачний словник сучасної мови
- повтягати — ПОВТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш і ПОВТЯ́ГУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що. 1. Втягнути кудись усе або багато чого-небудь, усіх або багатьох. Повтягав усі мішки в хату (Сл. Б. Грінченка). 2. Засмоктати, всмоктати все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. Словник української мови у 20 томах
- повтягати — Повтяга́ти, -га́ю, -єш гл. Втащить (во множествѣ). Повтягав усі мішки в хату. очі йому повтягало. Ввалились глаза. О. 1862. VI. 59. Словник української мови Грінченка