1. Словник української мови в 11 томах

повідв’язувати

ПОВІДВ’Я́ЗУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Відв’язати все або багато чого-небудь, усіх або багатьох.

Олена повідв’язувала руки й ноги, принесла свіжої води і покрила рядниною тіло дитини (Тют., Вир, 1964, 429).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повідв’язувати — Повідв’я́зувати, -зую, -зуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)