1. Словник української мови в 11 томах

повідковий

ПОВІДКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до поводо́к;

// Признач. для повідка.

Повідкову ручку [для пилососа] виточили з дуба (Знання.., 3, 1967, 26).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повідковий — повідко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. повідковий — -а, -е. Прикм. до поводок. || Признач. для повідка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повідковий — ПОВІДКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до поводо́к; // Признач. для повідка. Повідкову ручку [для пилососа] виточили з дуба (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах