1. Словник української мови в 11 томах

повідомлення

ПОВІДО́МЛЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. повідо́мити, повідомля́ти і повідомля́тися.

Повідомлення зведень про погоду.

2. Те, що доводиться до чийого-небудь відома, сповіщається комусь; письмова чи усна інформація.

Звістіть мене, якою дорогою послали Ви книжку. Відповідно до Вашого повідомлення я постараюся ужити всі заходи, щоб дістати книжку (Коцюб., III, 1956, 242);

Між людьми запала тиша: відверте повідомлення Оксена приголомшило їх (Тют., Вир, 1964, 179);

// Дані, інформація, передані, доведені до відома, викладені ким-небудь.

Поряд з повідомленням верховної ставки Гітлера про бої на околицях Москви, прочитав [Яремченко] .. крикливий заголовок (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 17);

Непомнящий, який весь час непомітно для інших спостерігав за Гулею, бачив, як той, вислухавши повідомлення командира загону, раптом зробився надзвичайно серйозним (Петльов., Хотинці, 1949, 185);

// Невеликий публічний виступ, невелика доповідь на якусь тему.

Гришко взагалі не боявся імпровізувати. А цього разу прямо-таки… розцвітив сухувате повідомлення чергового лікаря на п’ятихвилинці (Шовк., Людина.., 1962, 342).

3. Папір, документ, у якому про щось повідомляється, сповіщається.

А коли запорошений і захеканий гонець подав королеві повідомлення, що татари вдерлися в Покуття і грабують і палять Уманщину, замовк і король (Тулуб, Людолови, II, 1957, 475);

Кажуть, що матуся, старенька Домаха, одержала повідомлення із наркомату про загибель її сина Петра (Панч, В дорозі, 1959, 133).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повідомлення — (те, що сповіщається) звістка, вістка, (незначна) поголоска, (офіційна) інформація, інформування. Словник синонімів Полюги
  2. повідомлення — повідо́млення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. повідомлення — Рапорт, звіт, реляція, (з місця) донесення, г. комунікат, звідомлення; (- переговори) комюніке; (непевне) поголоска; (нагле) телеграма, депеша; МН. інформація; ПОБ. сповіщення, оповіщення; (дія) повідомляння, інформування. Словник синонімів Караванського
  4. повідомлення — див. вістка; звістка Словник синонімів Вусика
  5. повідомлення — [пов'ідомлеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
  6. повідомлення — -я, с. 1》 Дія за знач. повідомити, повідомляти і повідомлятися. 2》 Те, що сповіщається комусь; письмова чи усна інформація. || Дані, інформація, передані, викладені ким-небудь. || Невеликий публічний виступ, невелика доповідь на якусь тему. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. повідомлення — Повідо́млення, -ння, -нню; -до́млення, -до́млень і -леннів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. повідомлення — ПОВІДО́МЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. повідо́мити, повідомля́ти і повідомля́тися. Повідомлення зведень про погоду. 2. Те, що доводиться до чийого-небудь відома, сповіщається комусь; письмова чи усна інформація. Словник української мови у 20 томах
  9. повідомлення — ПОВІДО́МЛЕННЯ (те, що доводять до чийогось відома, сповіщають комусь), ЗВІ́СТКА, ВІ́СТКА, ВІСТЬ, ІНФОРМА́ЦІЯ, ІНФОРМУВА́ННЯ, ПОГОЛО́СКА (ПОГОЛО́СОК) розм., ПОГУ́ДКА розм., ОБВІ́СТКА заст., РЕЛЯ́ЦІЯ заст., книжн., ЗВІДО́МЛЕННЯ заст., ВІ́ДА діал. Словник синонімів української мови
  10. повідомлення — рос. извещение офіційне письмове, телеграфне чи телефонне повідомлення заінтересованих осіб про події, що відбуваються або мають відбутися, необхідність вжити певні дії для участі в них. Може мати форму вказівки або інформаційного повідомлення (П. Eкономічна енциклопедія