1. Словник української мови в 11 томах

повідставати

ПОВІДСТАВА́ТИ, ає́, ає́мо, ає́те, док.

1. Відділяючись, відокремлюючись, відпасти від чого-небудь скрізь або в багатьох місцях.

Штукатурка потріскала і повідставала від цегол (Фр., II, 1950, 250).

2. Рухаючись, відстати від кого-небудь (про всіх або багатьох).

Яресько, не відстаючи, женеться за ними [біляками]. Дядьки з вилами, що теж гнались, вже один по одному повідставали, а він ще женеться (Гончар, II, 1959, 24).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повідставати — повідстава́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повідставати — -ає, -аємо, -аєте, док. 1》 Відділяючись, відокремлюючись, відпасти від чого-небудь скрізь або в багатьох місцях. 2》 Рухаючись, відстати від кого-небудь (про всіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повідставати — ПОВІДСТАВА́ТИ, ає́, ає́мо, ає́те, док. 1. Відділяючись, відокремлюючись, відпасти від чого-небудь скрізь або в багатьох місцях. Штукатурка потріскала і повідставала від цегол (І. Франко). 2. Рухаючись, відстати від кого-небудь (про всіх або багатьох). Словник української мови у 20 томах