погадати
ПОГАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док.
1. неперех. Гадати, думати якийсь час.
Довгенько так посумовавши [посумувавши], Пішла [Дидона] в будинки на постіль; Подумавши там, погадавши, Проворно скочила на піл (Котл., І, 1952, 85);
Подумав я, погадав. — Добре, — кажу, — за все вам спасибі! (Мур., Бук. повість, 1959, 8).
2. неперех. Подумати, розміркувати.
— Браття, — каже [бесідник], — ми.. того прийшли, аби враз із вами погадати над нашою нуждою (Март., Тв., 1954, 183);
— Б’єшся-б’єшся, а праця — за цілий день шістнадцять годин. На всю сім’ю півпуда жита заробиш, цілою сім’єю. — Отут і подумай, і погадай (Головко, І, 1957, 239).
3. перех. і без додатка. Розміркувавши, зробити висновок.
Марусяк погадав, що, може, ліпше буде піти пріч (Хотк., II, 1966, 228);
// Промовити в думці що-небудь.
— Я їм нічого злого не зробив. — Але не зробив нічого й доброго, — погадала собі старенька (Хотк., II, 1966, 180).
4. перех. і неперех., діал. Задумати що-небудь.
Як погадала [Якимиха], так і зробила (Кобр., Вибр., 1954, 54).
5. неперех., діал. Подумати.
— Вашу матір відшукала панна Маня, бо про неї в першій хвилині нещастя ніхто не погадав (Коб., III, 1956, 185).
6. перех. і з спол. щ о, діал. Уявити що-небудь.
Погадайте собі лиш, що то за мука до нікого живого словечка не промовити (Стеф., III, 1954, 23).
Значення в інших словниках
- погадати — погада́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- погадати — Погада́ти. Потурбуватись, подумати (про щось), забезпечити щось. Иньші почитателі погадали о одіню князя (Б., 1895, 18, 4); Заким побуджені з першого сну подорожні встигли погадати о обороні, щезли розбишаки на скорих конях (Б., 1895, 26, 4) // укр. гадати — думати, порівн. подумати — погадати. Українська літературна мова на Буковині
- погадати — -аю, -аєш, док. 1》 неперех. Гадати, думати якийсь час. 2》 неперех. Подумати, розміркувати. 3》 перех. і без додатка. Розміркувавши, зробити висновок. || Промовити в думці що-небудь. 4》 перех. і неперех., діал. Задумати що-небудь. 5》 неперех., діал. Великий тлумачний словник сучасної мови
- погадати — ПОГАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. без прям. дод. Гадати, думати якийсь час. Довгенько так посумовавши [посумувавши], Пішла [Дидона] в будинки на постіль; Подумавши там, погадавши, Проворно скочила на піл (І. Котляревський); Подумав я, погадав. Словник української мови у 20 томах
- погадати — ДУ́МАТИ що, про кого-що і без додатка (бути зайнятим думками про когось-щось, мати свою думку про кого-, що-небудь), ГАДА́ТИ, МА́ТИ НА ДУ́МЦІ (МА́ТИ НА МИ́СЛІ) (МА́ТИ В МИ́СЛІ і т. ін.) що, МА́ТИ ГА́ДКУ про кого-що, ПОМИШЛЯ́ТИ, МИ́СЛИТИ розм. Словник синонімів української мови
- погадати — Погадати, -даю, -єш 1) Подумать; поразмыслить. Я не полаяла, тільки погадала. н. п. 2) Вспомнить. А трудів їх ніхто не погадає. Ном. № 1581. Як погадаю батькову щирность, обливають мене сльози. Чуб. V. 338. Як собі погадаю, де були вечерниці, біда ж мені на світі, бідній молодиці. Чуб. V. 400. Словник української мови Грінченка