поганьблений
ПОГА́НЬБЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до поганьби́ти.
Змагання до її [літературної мови] витворення почалось тільки недавно, і то іменно у галицьких писателів [письменників], в тім числі й у декотрих так поганьблених д. Чайченком (Фр., XVI, 1955, 176);
Ниць лежить в тіні акації Оленчук..: висічений, поганьблений, лежить, прищухнувши на власному городі (Гончар, II, 1959, 278).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поганьблений — пога́ньблений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- поганьблений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до поганьбити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поганьблений — ПОГА́НЬБЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до поганьби́ти. Змагання до її [літературної мови] витворення почалось тільки недавно, і то іменно [саме] у галицьких писателів [письменників], в тім числі й у декотрих так поганьблених д. Чайченком (І. Словник української мови у 20 томах