погарювати

ПОГАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., діал. Гарювати якийсь час.

Не без того, щоб коли й погуляти, погарювати — на те молодість (Головко, II, 1957, 96).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погарювати — погарюва́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. погарювати — -юю, -юєш, док., діал. Гарювати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. погарювати — ПОГАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., діал. Гарювати якийсь час. Не без того, щоб коли й погуляти, погарювати – на те молодість (А. Головко). Словник української мови у 20 томах