погикувати
ПОГИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Ги́кати не дуже сильно або час від часу;
// безос.
Вже Зюзь [кінь] змокрів усією своєю попелястою шерстю, все важче.. погикувало в нього в череві (Загреб., Диво, 1968, 42).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- погикувати — поги́кувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- погикувати — -ую, -уєш, недок., розм. Гикати недуже сильно або час від часу. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- погикувати — ПОГИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Ги́кати не дуже сильно або час від часу; // безос. Вже Зюзь [кінь] змокрів усією своєю попелястою шерстю, все важче .. погикувало в нього в череві (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах