1. Словник української мови в 11 томах

поглинений

ПОГЛИ́НЕНИЙ, ПОГЛИ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до погли́ну́ти.

Клітини азотобактера можуть віддавати поглинений молібден у середовище (Мікр. ж., XVIII, 1, 1956, 8);

Україна, як зазначав гетьман, стояла перед загрозою бути поглинутою або султанською Туреччиною, або пансько-шляхетською Польщею (Рильський, III, 1956, 19);

Якщо письменник.. виявляється відірваним від творчої праці, не поглинутим своєю улюбленою справою, це, природно, викликає у нього неспокій, породжує поганий настрій, відчуття неповноцінності свого існування (Рад. літ-во, 3, 1968, 11).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поглинений — погли́нений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. поглинений — поглинутий, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до поглинути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поглинений — ПОГЛИ́НЕНИЙ, ПОГЛИ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до погли́ну́ти. Клітини азотобактера можуть віддавати поглинений молібден у середовище (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах