погодженість
ПОГО́ДЖЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до пого́джений 2.
З листа Желябова до Драгоманова від 12 травня 1880 року видно їхню погодженість щодо основного питання визвольної боротьби (Вітч., 5, 1967, 177);
Тут же, за цим високим муром, утиканим склом, плоди достигали на деревах, як люди у спокійній старості. Це свідчило про велику гармонію, про погодженість у взаємовідносинах між людьми і природою (Вільде, Сестри… 1958, 426);
Погодженість рухів; Погодженість функцій організму.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- погодженість — пого́дженість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- погодженість — [погоджеин'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- погодженість — -ності, ж. Абстр. ім. до погоджений 2). Погодженість рухів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- погодженість — Пого́дженість, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- погодженість — ПОГО́ДЖЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до пого́джений 2. Тут же, за цим високим муром, утиканим склом, плоди достигали на деревах, як люди у спокійній старості. Словник української мови у 20 томах
- погодженість — I. ГАРМО́НІЯ (взаємна відповідність якостей), ЗЛА́ГОДЖЕНІСТЬ, ПОГО́ДЖЕНІСТЬ, ЗЛА́ГОДА. За цим високим муром.. плоди достигали на деревах, як люди у спокійній старості. Словник синонімів української мови