погребувати
ПОГРЕ́БУВАТИ, ую, уєш і ПОГРЕ́БАТИ, аю, аєш, ким, чим і з інфін., перев. із запереч. не. Док. до гре́бувати і гре́бати.
— Сідайте, не погребуйте хлібом божим! (Стор., І, 1957, 76);
Пані не погребувала вдячно поцілувати дівчину і.. пішла за дідом Уласом у двір (Ле, Наливайко, 1957, 245);
В перший вечір сів [по-літрук] з нами всіма за стіл вечеряти, не погребував пшоняним кулешем, який зварила в печі мати (Цюпа, Три явори, 1957, 7);
— Хай вам буде так легко на душі, як мені зараз, що ви не погребували старою людиною… (Ю. Янов., II, 1954, 160);
Дівчата виповнили клуб такими шовками і крепдешинами, що ними й міські модниці не погребували б (Грим., Незакінч. роман, 1962, 140);
[Захарко:] Коли ж ласка ваша буде, то просимо не погребати повести порядок у нас на весіллі! (Кроп., II, 1958, 147).
Значення в інших словниках
- погребувати — погре́бувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- погребувати — -ую, -уєш і погребати, -аю, -аєш, ким, чим і з інфін., перев. із запереч. не. Док. до гребувати і гребати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- погребувати — ПОГРЕ́БУВАТИ, ую, уєш і ПОГРЕ́БАТИ, аю, аєш, ким, чим із інфін., перев. із запереч. не. Док. до гре́бувати і гре́бати. – Сідайте, не погребуйте хлібом божим! (О. Стороженко); Пані не погребувала вдячно поцілувати дівчину і .. Словник української мови у 20 томах
- погребувати — ЗНЕВАЖА́ТИ кого, що (виявляти неповагу, презирство до кого-, чого-небудь), ГОРДУВА́ТИ ким, чим, ПОГО́РДЖУВАТИ ким, чим, ПОГОРДЖА́ТИ ким, чим, рідше, ЦУРА́ТИСЯ, ГРЕ́БУВАТИ, ГРЕ́БАТИ ким, чим, підсил., ПОШТУ́РХУВАТИ ким, підсил. розм. Словник синонімів української мови