погрозливо
ПОГРО́ЗЛИВО. Присл. до погро́зливий.
Коли він вимовив ці слова, гучно, погрозливо і безжалісно, — запала гнітюча тиша (Довж., І, 1958, 107);
Надворі знов зима, і падають сніжинки, і вітер їх несе в туманну далечінь.. А десь копита б’ють погрозливо та дзвінко (Сос., І, 1957, 277);
Пилип Остапович.. пише свій щотижневий фейлетон для недільного номера [окружної газети] та листи авторам віршів і оповідань, число яких погрозливо збільшувалось кожного кварталу (Жур., Нам тоді.., 1968, 22).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- погрозливо — погро́зливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- погрозливо — Присл. до погрозливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- погрозливо — ПОГРО́ЗЛИВО. Присл. до погро́зливий. Коли він вимовив ці слова, гучно, погрозливо і безжалісно, – запала гнітюча тиша (О. Довженко); Надворі знов зима, і падають сніжинки, і вітер їх несе в туманну далечінь .. А десь копита б'ють погрозливо та дзвінко (В. Словник української мови у 20 томах