1. Словник української мови в 11 томах

погром

ПОГРО́М, у, ч.

1. Розорення, спустошення якої-небудь країни, території і т. ін.; розгром.

Археологічні розкопки в Києві свідчать про героїчну боротьбу населення з татарами і про страшний погром у місті (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 577);

Я — син Країни Рад.. Стократ милішою вона для серця стала, Грудьми стрічаючи руїну і погром (Рильський, II, 1960, 187).

2. Розгардіяш, безладдя.

Заходимо, а там цілий погром: скрині порозкривані, на долівці купа одягу, на лавах кожухи валяються, біля дверей два здоровенні вузлища лежать (Тют., Вир, 1964, 168).

3. Реакційно-шовіністичний виступ, що супроводжується вбивствами і пограбуванням майна.

Переказували [люди] одні другим про якихсь непевних, чужих людей, що з’явились недавно в містечку, про чорносотенних панків, які були б раді погромові (Коцюб., II, 1955, 174);

— В Проскурові він набув широкої ..слави, як організатор єврейського погрому… (Вишня, І, 1956, 272).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погром — погро́м іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. погром — Розгром; (дикий) бешкет; П. розгардіяш, безладдя; погромище. Словник синонімів Караванського
  3. погром — -у, ч. 1》 Розорення, спустошення якої-небудь країни, території і т. ін.; розгром. 2》 Розгардіяш, безладдя. 3》 Реакційно-шовіністичний виступ, що супроводжується вбивствами і пограбуванням майна. Єврейський погром. Вірменський погром. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. погром — Вигуба, винищення, руїна, смерть, див. розгром Словник чужослів Павло Штепа
  5. погром — Погро́м, -му; -гро́ми, -мів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. погром — ПОГРО́М, у, ч. 1. Розорення, спустошення якої-небудь країни, території і т. ін.; розгром. Археологічні розкопки в Києві свідчать про героїчну боротьбу населення з татарами і про страшний погром у місті (з наук. літ.). 2. Розгардіяш, безладдя. Словник української мови у 20 томах
  7. погром — БЕЗЛА́ДДЯ (відсутність або порушення порядку де-небудь, брак будь-якого ладу), БЕ́ЗЛАД, НЕ́ЛАД, НЕПОРЯ́ДОК, РЕ́ЙВАХ розм., ХА́О́С підсил., БЕДЛА́М підсил. розм., ГАРМИ́ДЕР підсил., розм., РОЗГАРДІЯ́Ш підсил. розм.; ПОГРО́М розм., РОЗГРО́М розм. Словник синонімів української мови