1. Словник української мови в 11 томах

погромницький

ПОГРО́МНИЦЬКИЙ, а, е.

1. Те саме, що погро́мний 2.

Розігнавши влітку 1906 р. не досить слухняну і Державну думу, царський уряд посилив репресії, розгорнув погромницьку діяльність каральних експедицій (Рад. літ-во, 10, 1967, 43).

2. перен. Який громить (у 3 знач.), містить нападки на кого-, що-небудь.

[Павло:] Як ти міг це зробити? [Віктор:] Натякни, на що саме — і я миттю!.. [Павло:] Не балагань. Я про твою погромницьку статтю (Лев., Нові п’єси, 1956, 10).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погромницький — погро́мницький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. погромницький — -а, -е. 1》 Те саме, що погромний 2). 2》 перен. Який громить (у 3 знач.), містить нападки на кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. погромницький — ПОГРО́МНИЦЬКИЙ, а, е. 1. Те саме, що погро́мний 2. Розігнавши влітку 1906 р. не досить слухняну і Державну думу, царський уряд посилив репресії, розгорнув погромницьку діяльність каральних експедицій (з наук. літ.). 2. перен. Який громить (у 3 знач. Словник української мови у 20 томах