погрузати
ПОГРУЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОГРУ́ЗНУТИ і ПОГРУ́ЗТИ, зну, знеш; мин. ч. погру́з, ла, ло і погру́знув, нула, ло; док.
1. Застрявати, в’язнути в чому-небудь.
Рура від помпи досі гниє на подвір’ю, заржавіла та до половини погрузла в болоті (Фр., II, 1950, 385);
// перен. Дійшовши до якого-небудь стану, потрапивши в якесь становище (звичайно погане, варте осуду), не знаходити сил, можливості вийти з нього.
Щаслива і я.. Адже це я тебе відвоювала в тієї нечисті, адже це я витягла тебе з того бруду, в якому ти погрузав (Речм., Твій побратим, 1962, 123).
2. перен., розм. Цілком віддаватися якій-небудь справі.
На пошті в цей час його заміняла Соломія, а в останні дні тільки те й робила, що все глибше й завзятіше погрузала в своє хазяйство (Кучер, Трудна любов, 1960, 135).
Значення в інших словниках
- погрузати — погруза́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- погрузати — -аю, -аєш, недок., погрузнути і погрузти, -зну, -знеш; мин. ч. погруз, -ла, -ло і погрузнув, -нула, -нуло; док. 1》 Застрявати, в'язнути в чому-небудь. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- погрузати — ПОГРУЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОГРУ́ЗНУТИ, ПОГРУ́ЗТИ, зну, знеш; мин. ч. погру́з, ла, ло і погру́знув, нула, ло; док., у що, у чому. 1. Застрявати, в'язнути в чому-небудь, занурюватись у щось в'язке, сипке тощо. Словник української мови у 20 томах
- погрузати — ГРУ́ЗНУТИ в чому, в що і без додатка (занурюватися в щось в'язке, сипке тощо), ВГРУЗА́ТИ (УГРУЗА́ТИ) в що, ЗАГРУЗА́ТИ в чому, в що, ПОГРУЗА́ТИ в чому, в що, В'Я́ЗНУТИ в чому, СТРЯ́ГНУТИ в чому, діал. Словник синонімів української мови