погрібничок

ПОГРІБНИЧО́К, чка́, ч. Зменш. до погрібни́к.

Дівчина зайшла в погрібничок, потім виглянула із дверей і помахала рукою (Тют., Вир, 1964, 182).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погрібничок — погрібничо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. погрібничок — -чка, ч. Зменш. до погрібник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. погрібничок — ПОГРІБНИЧО́К, чка́, ч. Зменш. до погрібни́к. Дівчина зайшла в погрібничок, потім виглянула із дверей і помахала рукою (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах