погрібничок
ПОГРІБНИЧО́К, чка́, ч. Зменш. до погрібни́к.
Дівчина зайшла в погрібничок, потім виглянула із дверей і помахала рукою (Тют., Вир, 1964, 182).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- погрібничок — погрібничо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- погрібничок — -чка, ч. Зменш. до погрібник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- погрібничок — ПОГРІБНИЧО́К, чка́, ч. Зменш. до погрібни́к. Дівчина зайшла в погрібничок, потім виглянула із дверей і помахала рукою (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах