1. Словник української мови в 11 томах

погрішність

ПОГРІ́ШНІСТЬ, ності, ж.

1. Помилка, похибка в чому-небудь.

Корабель вийшов тугуватий на швидкість, але визнати цю погрішність перед молодим лейтенантом йому, Степану Даниловичу Колодкіну, не так легко (Довж., Зач. Десна, 1957, 383).

2. спец. Різниця між справжньою величиною чого-небудь і величиною, одержаною при вимірюванні; відхилення від заданої величини; неточність.

Вони [різальні інструменти й деталі] можуть бути виготовлені з деякими.. погрішностями (Технол. різального інстр., 1959, 13);

Згідно з радянськими радіолокаційними вимірюваннями, астрономічну одиницю визначено з погрішністю менш як 5 тисяч кілометрів (Веч. Київ, 12.V 1961, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погрішність — погрі́шність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. погрішність — див. помилка Словник синонімів Вусика
  3. погрішність — -ності, ж. 1》 Помилка, похибка в чому-небудь. 2》 спец. Різниця між справжньою величиною чого-небудь і величиною, одержаною при вимірюванні; відхилення від заданої величини; неточність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. погрішність — ПОГРІ́ШНІСТЬ, ності, ж. 1. Неправильність у діях, вчинках і т. ін.; помилка, похибка в чому-небудь. Корабель вийшов тугуватий на швидкість, але визнати цю погрішність перед молодим лейтенантом йому, Степану Даниловичу Колодкіну, не так легко (О. Словник української мови у 20 томах
  5. погрішність — ПО́МИ́ЛКА (неправильність у діях, вчинках і т. ін.), ХИ́БА, ПОГРІ́ШНІСТЬ, ПО́ХИБКА розм., ПРОВИ́НА розм., ЛЯ́ПСУС книжн. розм., АБЕРА́ЦІЯ книжн., БЛУД діал.; НЕТО́ЧНІСТЬ, УПУЩЕННЯ, ЗА́БЛУД (ЗАБЛУ́ДА) розм. Словник синонімів української мови