подвійність
ПОДВІ́ЙНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. подві́йний 2, 3.
Хитання щодо роду і типу відмінювання в іменниках іншомовного походження буває зумовлене різними причинами. Інколи воно може відбивати стан неунормованості, подвійності в самій мові — джерелі чи посереднику (Мовозн., XVIII, 1963, 42).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подвійність — подві́йність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- подвійність — -ності, ж. Стан за знач. подвійний 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- подвійність — Подві́йність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- подвійність — ПОДВІ́ЙНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. подві́йний 2, 3. Хитання щодо роду і типу відмінювання в іменниках іншомовного походження буває зумовлене різними причинами. Інколи воно може відбивати стан неунормованості, подвійності в самій мові – джерелі чи посереднику (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах