подекуди
ПОДЕ́КУДИ, присл.
1. У деяких місцях, місцями; де-не-де.
На горі між буком чорніє подекуди сосна (Коцюб., III, 1956, 139);
Подекуди стоять самотою клапті недокошеної пшениці (Вас., І, 1959, 130);
Стіл був покритий шматком червоної матерії.., подекуди пропаленої то сірником, то цигаркою (Дмит., Наречена, 1959, 172).
2. Іноді, часом.
Балабуха вкидав подекуди слівце та все поглядав на Онисю (Н.-Лев., III, 1956, 18);
Звикши до того, що її всі вважають за рівню, вона вже подекуди намагалася верховодити і навіть коверзувати (Стельмах, І, 1962, 154).
3. рідко. Якоюсь мірою; частково.
У якомусь глухому сільці колишній червоноармієць влаштував радіо, на подив, а подекуди й острах своїх односельців (Кулик, Записки консула, 1958, 62).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подекуди — поде́куди прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- подекуди — пр., де-не-де, де-де, тут-і-там, то тут, то там; іноді, часом; (якоюсь мірою) почасти, частково; декуди. Словник синонімів Караванського
- подекуди — див. рідко Словник синонімів Вусика
- подекуди — присл. 1》 У деяких місцях, місцями; де-не-де. 2》 Іноді, часом. 3》 рідко. Якоюсь мірою; частково. Великий тлумачний словник сучасної мови
- подекуди — Поде́куди, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- подекуди — ПОДЕ́КУДИ, присл. 1. У деяких місцях, місцями; де-не-де. На горі між буком чорніє подекуди сосна (М. Коцюбинський); Подекуди стоять самотою клапті недокошеної пшениці (С. Васильченко); Стіл був покритий шматком червоної матерії.. Словник української мови у 20 томах
- подекуди — ЗРІ́ДКА (в окремих місцях, не суцільно), ДЕ-НЕ-ДЕ́, ДЕ́-ДЕ, ДЕІ́НДЕ, МІСЦЯ́МИ, ПОДЕ́КУДИ. Софія йде на довгу веранду, зрідка повиту диким виноградом (Леся Українка); По хатах ще де-не-де світилися вогники (М. Словник синонімів української мови
- подекуди — Поде́куди нар. 1) Кое-гдѣ. Чувать подекуди і в наших сторонах. Ном. № 3570. 2) Отчасти. Цікавила мене історія сільського вбозства, вбозства подекуди з своєї волі. Г. Барв. 372. Словник української мови Грінченка