1. Словник української мови в 11 томах

поденно

ПОДЕ́ННО. Присл. до поде́нний 1, 2.

Питаємо [ми з Прокопом у хазяйки], чи буде її рада на те, щоб ми поденно за хату їй сплачували (Вовчок, І, 1955, 139);

Кожен лічить свої заробітки, поденно і за місяць (Кучер, Трудна любов, 1960, 5);

Робив [Прокіп] поденно по мужиках (Головко, І, 1957, 201);

Федь від непам’ятних часів працював у діда поденно. Він орав, сіяв, молотив (Гжицький, У світ.., 1960, 63).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поденно — поде́нно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. поденно — Присл. до поденний 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поденно — Поде́нно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. поденно — ПОДЕ́ННО. Присл. до поде́нний 1, 2. Питаємо [ми з Прокопом у хазяйки], чи буде її рада на те, щоб ми поденно за хату їй сплачували (Марко Вовчок); Кожен лічить свої заробітки, поденно і за місяць (В. Кучер); Робив [Прокіп] поденно по мужиках (А. Словник української мови у 20 томах
  5. поденно — Поденно нар. Поденно. Піду я поденно робити. МВ. (О. 1862. III. 72). Поденно до людей хожу. Г. Барв. 270. Словник української мови Грінченка