подерев’янілий

ПОДЕРЕВ’ЯНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до подерев’яні́ти;

// У знач. прикм.

Болять пальці на ногах, і ще не одійшли подерев’янілі п’яти (Епік, Тв., 1958, 357).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me