подзенькувати

ПОДЗЕ́НЬКУВАТИ, ую, уєш, недок. Дзенькати не дуже сильно або час від часу.

Сокира вправно подзенькує в міцних руках (Чаб., Балкан. весна, 1960, 31);

Дзижчали кулі, іноді подзенькуючи, мабуть, об чиюсь лопатку (Гончар, III, 1959, 50);

Потроху, непомітно згубив він колишню сором’язливість, вже й олівцем по графину подзенькував на засіданнях (Мушк., Серце.., 1962, 297).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подзенькувати — подзе́нькувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. подзенькувати — див. дзвеніти; дзвонити; звучати Словник синонімів Вусика
  3. подзенькувати — -ую, -уєш, недок. Дзенькати не дуже сильно або час від часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. подзенькувати — ПОДЗЕ́НЬКУВАТИ, ую, уєш, недок. Дзенькати не дуже сильно або час від часу. Сокира вправно подзенькує в міцних руках (М. Чабанівський); Дзижчали кулі, іноді подзенькуючи, мабуть, об чиюсь лопатку (О. Словник української мови у 20 томах