поднювати

ПОДНЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. Днювати якийсь час.

— Довелося нам поднювати тоді в полі! (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 107).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поднювати — поднюва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поднювати — -юю, -юєш, док. Днювати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поднювати — ПОДНЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. Днювати якийсь час. – Довелося нам поднювати тоді в полі! (М. Чабанівський). Словник української мови у 20 томах