поднювати
ПОДНЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. Днювати якийсь час.
— Довелося нам поднювати тоді в полі! (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 107).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поднювати — поднюва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поднювати — -юю, -юєш, док. Днювати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поднювати — ПОДНЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. Днювати якийсь час. – Довелося нам поднювати тоді в полі! (М. Чабанівський). Словник української мови у 20 томах