1. Словник української мови в 11 томах

подовгуватий

ПОДОВГУВА́ТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що довга́стий.

Подовгуватий вершок каменя був зубчатий і полупаний (Фр., VIII, 1952, 226).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подовгуватий — подовгува́тий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. подовгуватий — див. довгий Словник синонімів Вусика
  3. подовгуватий — -а, -е, рідко. Те саме, що довгастий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. подовгуватий — Довгастий Словник чужослів Павло Штепа
  5. подовгуватий — Подовгува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. подовгуватий — ПОДОВГУВА́ТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що довга́стий. Подовгуватий вершок каменя був зубчатий і полупаний (І. Франко). Словник української мови у 20 томах