1. Словник української мови в 11 томах

подовження

ПОДО́ВЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. подо́вжити, подо́вжувати і подо́вжитися, подо́вжуватися.

Варити сталь — делікатна справа.., щоб сталь вийшла потрібної марки, на язик її не скуштуєш, пальцем не помацаєш, а вона може бути кисла й крихка, може розсипатись від удару, а може луснути від подовження (Ю. Янов., II, 1958, 243);

Ілюзії, які живили капіталізм в його боротьбі за подовження свого панування, розвіюються під натиском життя, як дим (Рад. Укр., 30.VI 1963, 1);

Подовження сезону постачання свіжих помідорів споживачеві та заготівельним організаціям має актуальне значення (Хлібороб Укр., 1, 1968, 31).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подовження — подо́вження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. подовження — -я, с. Дія за знач. подовжити, подовжувати і подовжитися, подовжуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подовження — Подо́вження, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. подовження — ПОДО́ВЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. подо́вжити, подо́вжувати і подо́вжитися, подо́вжуватися. Варити сталь – делікатна справа.., щоб сталь вийшла потрібної марки, на язик її не скуштуєш, пальцем не помацаєш, а вона може бути кисла й крихка... Словник української мови у 20 томах