1. Словник української мови в 11 томах

подоляни

ПОДОЛЯ́НИ, ля́н, мн. (одн. подоля́нин, а, ч.; подоля́нка, и, ж.). Жителі Поділля.

Пружкі лиця в тутешніх людей [у Карпатах] нагадують більше подолян та волинців: вони тонкі, дрібні (Н.-Лев., II, 1956, 403);

— В прадавні часи подоляни торгували пшеницею аж з Грецією або через Аккерман вивозили за Дунай… (Стельмах, І, 1962, 407);

Як примчала шляхта зранку, Взяла в полон подолянку (Шпорта, Ти в серці.., 1954, 158).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подоляни — -лян, мн. (одн. подолянин, -а, ч.; подолянка, -и, ж.). Жителі Поділля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. подоляни — ПОДОЛЯ́НИ, ля́н, мн. (одн. подоля́нин, а, ч.; подоля́нка, и, ж.). Жителі Поділля. Пружкі лиця в тутешніх людей [у Карпатах] нагадують більше подолян та волинців: вони тонкі, дрібні (І. Словник української мови у 20 томах