1. Словник української мови в 11 томах

подражнити

ПОДРАЖНИ́ТИ, дражню́, дра́жниш, док., перех., розм.

1. Сказати або зробити що-небудь з наміром роздратувати, розсердити.

— Я таки часом шила. — На годинах «рукоділля», як була ще гімназисткою? — подражнила її знову сестра (Л. Укр., III, 1952, 746).

2. Дражнити якийсь час.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подражнити — подражни́ти дієслово доконаного виду подратувати розм. Орфографічний словник української мови
  2. подражнити — -дражню, -дражниш, док., перех., розм. 1》 Сказати або зробити що-небудь із наміром роздратувати, розсердити. 2》 Дражнити якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подражнити — ПОДРАЖНИ́ТИ, дражню́, дра́жниш, док., кого, розм. 1. Сказати або зробити що-небудь з наміром роздратувати, розсердити. – Я таки часом шила. – На годинах “рукоділля”, як була ще гімназисткою? – подражнила її знову сестра (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  4. подражнити — ДРАТУВА́ТИ кого (навмисне злити, виводити з терпіння, спричиняти гнів), РОЗДРАТО́ВУВАТИ, РОЗДРА́ЖНЮВАТИ, ДРАЖНИ́ТИ розм., ДРАТУВА́ТИСЯ з ким і без додатка, розм., ДРАЖНИ́ТИСЯ з ким і без додатка, розм., ДРАЗНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЗНЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. подражнити — Подражнити, -ню́, -ниш гл. Подразнить. Словник української мови Грінченка