подратувати
ПОДРАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.
1. Дратувати якийсь час.
[Галина:] Вже й смерка, а Максима й досі немає? Невже за те розгнівався, що вчора трохи його подратувала? (Кроп., II, 1958, 82);
[Ольшанський:] Яка нудьга… Хоч би прийшов Кезгайло, Подратували б дурня хоч цього… (Коч., П’єси, 1951, 213).
2. Навмисно викликати в кого-небудь незадоволення, досаду, злість; роздратувати.
— Дався узнаки німець? Спробував економії? — хотіла подратувати Пріська чоловіка (Л. Янов., І, 1959, 185);
— Подобається мені ота, що все губи лиже, — каже Корній, коли хоче подратувати дружину (Гончар, Тронка, 1963, 321).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подратувати — подратува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- подратувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Дратувати якийсь час. 2》 Навмисно викликати в кого-небудь невдоволення, досаду, злість; роздратувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- подратувати — ПОДРАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого. 1. Якись час навмисне злити, виводити з терпіння, спричиняти гнів. [Галина:] Вже й смерка, а Максима й досі немає? Невже за те розгнівався, що вчора трохи його подратувала? (М. Словник української мови у 20 томах
- подратувати — ДРАТУВА́ТИ кого (навмисне злити, виводити з терпіння, спричиняти гнів), РОЗДРАТО́ВУВАТИ, РОЗДРА́ЖНЮВАТИ, ДРАЖНИ́ТИ розм., ДРАТУВА́ТИСЯ з ким і без додатка, розм., ДРАЖНИ́ТИСЯ з ким і без додатка, розм., ДРАЗНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЗНЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- подратувати — Подратува́ти, -ту́ю, -єш гл. Подразнить. А поклонивсь йому затим, щоб подратувать маляра. Кв. Словник української мови Грінченка