подумувати
ПОДУ́МУВАТИ, ую, уєш, недок., розм.
1. Думати, міркувати про що-небудь (іноді або час від часу).
Козак Мамай подумував про ту тривогу, що знову обіймала Україну, про чергову війну (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 57);
Семен подумував про те, щоб одружитись (Зар., На.. світі, 1967, 60).
2. з інфін. Мати намір, збиратися зробити що-небудь.
Ще тижнів зо два тут побуде [хтось], а там вже подумує майнути (Л. Укр., V, 1956, 407).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подумувати — поду́мувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- подумувати — див. думати Словник синонімів Вусика
- подумувати — -ую, -уєш, недок., розм. 1》 Думати, міркувати про що-небудь (іноді або час від часу). 2》 з інфін. Мати намір, збиратися зробити що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- подумувати — ПОДУ́МУВАТИ, ую, уєш, недок., про що і без дод., розм. 1. Думати, міркувати про що-небудь (іноді або час від часу). Козак Мамай подумував про ту тривогу, що знову обіймала Україну, про чергову війну (О. Словник української мови у 20 томах