подушечка
ПОДУ́ШЕЧКА, и, ж.
1. Зменш.-пестл. до поду́шка 1.
Було б учити, як лежало поперек подушечки, а як удовж, то вже не поможеться (Номис, 1864, № 6009);
Батько садовить його на раму [велосипеда], де біля руля маленька подушечка (Грим., Кавалер.., 1955, 192);
Він знову зник ненадовго й вернувся з надувною гумовою подушечкою в руках (Перв., Дикий мед, 1963, 232);
*У порівн. Поплескав [лікар] Дороша по спині пухкою, як подушечка, рукою (Тют., Вир, 1964, 195);
// Що-небудь м’яке, опукле, схоже на невелику подушку.
Він [метелик] спокійно сидів на розквітлій подушечці червоної конюшини (Донч., VI, 1957, 476);
Гриць схопив Жучка за обидві лапи, ніби хотів відігріти холодні округлі подушечки собачих пальців (Збан., Сеспель, 1961, 301).
2. перев. мн. Сорт цукерок з начинкою, за формою схожих на подушку.
3. заст. Ладанка.
Значення в інших словниках
- подушечка — поду́шечка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири поду́шечки Орфографічний словник української мови
- подушечка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до подушка 1). || Що-небудь м'яке, опукле, схоже на невелику подушку. 2》 перев. мн. Сорт цукерок із начинкою, за формою схожих на подушку. 3》 заст. Ладанка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- подушечка — ПОДУ́ШЕЧКА і заст. ПО́ДУШЕЧКА, и, мн. подушечки́, чо́к, ж. 1. Зменш.-пестл. до поду́шка 1. Було б учити, як лежало поперек подушечки, а як удовж, то вже не поможеться (Номис); Батько садовить його на раму [велосипеда], де біля руля маленька подушечка (Я. Словник української мови у 20 томах
- подушечка — ЛА́ДАНКА заст. (мішечок із ладаном), ПОДУ́ШЕЧКА заст. рідко. Той чоловік був грек.., продавав.. ладанки од усяких хвороб (І. Нечуй-Левицький). Словник синонімів української мови
- подушечка — Подушечка, -ки ж. ум. отъ подушка. Словник української мови Грінченка