1. Словник української мови в 11 томах

подільчивість

ПОДІ́ЛЬЧИВІСТЬ, вості, ж., розм. Властивість за знач. поді́льчивий.

Природжене людині чуття подільчивості, притуплюване століттями страхом загибелі в боротьбі за існування, пробуджується в ході змагання, в умовах суспільної праці і розподілу суспільного продукту (Літ. Укр., 5.ХІІ 1968, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подільчивість — поді́льчивість іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. подільчивість — -вості, ж., розм. Властивість за знач. подільчивий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подільчивість — ПОДІ́ЛЬЧИВІСТЬ, вості, ж., розм. Властивість за знач. поді́льчивий. Словник української мови у 20 томах
  4. подільчивість — Подільчивість, -вости ж. Подѣльчивость, готовность уступить. Словник української мови Грінченка