1. Словник української мови в 11 томах

подірявлений

ПОДІРЯ́ВЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до подіря́вити.

Славнозвісне львівське скляне склепіння над пероном було подірявлене шрапнеллю і рушничними кулями (Гжицький, У світ.., 1960, 229);

*У порівн. Драна, ніби подірявлена, хустина світилась наскрізь, як решето (Н.-Лев., III, 1956, 322).

2. у знач. прикм. Який подірявився, укрився дірками; дірявий.

Дістала [Майбородиха] старі подірявлені сіренькі панчохи (Н.-Лев., IV, 1956, 288);

Поміж гожими сплячими голівками молодих грибків лежали свіжозогнилі, ..з подірявленим тілом (Козл., Мандрівники, 1946, 11).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подірявлений — подіря́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. подірявлений — див. дірявий Словник синонімів Вусика
  3. подірявлений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до подірявити. 2》 у знач. прикм. Який подірявився, зробився дірявим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. подірявлений — ПОДІРЯ́ВЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до подіря́вити. Славнозвісне львівське скляне склепіння над пероном було подірявлене шрапнеллю і рушничними кулями (В. Гжицький); * У порівн. Драна, ніби подірявлена, хустина світилась наскрізь, як решето (І. Словник української мови у 20 томах
  5. подірявлений — ДРА́НИЙ (про одяг, взуття і т. ін. — який подерся, зношений до дірок), ПОДЕ́РТИЙ, ПО́ДРАНИЙ, ПРОДЕ́РТИЙ, ПРО́ДРАНИЙ, ПОДІРЯ́ВЛЕНИЙ, ПРОДІРЯ́ВЛЕНИЙ, РВА́НИЙ, ПО́РВАНИЙ, ПОШМАТО́ВАНИЙ, РОЗШМАТО́ВАНИЙ, РОЗТЕ́РЗАНИЙ розм., ДРАНТИ́ВИЙ діал., ЦУ́РАВИЙ діал. Словник синонімів української мови