пожирувати
ПОЖИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм.
1. мисл. Добувати їжу якийсь час, гуляючи, граючись (про звірів, риб, птахів).
Починалась тепла тиха осінь.. Пожирувавши на плавнях, кефаль вже почала вертатись з озера в море (Н.-Лев., II, 1956, 239);
Велика метушня зчинилась на ту пору, Бо зайця вбачено, що на грядках заліг (Мабуть, пожирувать він із лози прибіг..) (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 333).
2. перен. Пустувати, жартувати з ким-небудь, залицятися до когось якийсь час.
[Катря:] Нашій сестрі тільки й на думці, аби з хлопцями пожирувати (Вас., III, 1960, 119).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пожирувати — пожирува́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- пожирувати — -ую, -уєш, док., розм. 1》 мисл. Добувати їжу якийсь час, гуляючи, граючись (про звірів, риб, птахів). 2》 перен. Пустувати, жартувати з ким-небудь, залицятися до когось якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пожирувати — ПОЖИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. 1. мисл. Добувати їжу якийсь час, гуляючи, граючись (про звірів, риб, птахів). Починалась тепла тиха осінь .. Пожирувавши на плавнях, кефаль вже почала вертатись з озера в море (І. Словник української мови у 20 томах
- пожирувати — Пожирува́ти, -ру́ю, -єш гл. Побаловаться, пошалѣть. Словник української мови Грінченка