пожиткування

ПОЖИТКУВА́ННЯ, я, с., діал. Дія за знач. пожиткува́ти.

Одна частина [господарства] — старунок, а друга — пожиткування (Март., Тв., 1954, 226).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пожиткування — пожиткува́ння іменник середнього роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. пожиткування — -я, с., діал. Дія за знач. пожиткувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пожиткування — ПОЖИТКУВА́ННЯ, я, с., діал. Дія за знач. пожиткува́ти. Одна частина [господарства] – старунок, а друга – пожиткування (Л. Мартович). Словник української мови у 20 томах
  4. пожиткування — Пожиткува́ння, -ня с. Пользованіе. Словник української мови Грінченка