1. Словник української мови в 11 томах

пожмурити

ПОЖМУ́РИТИ, рю, риш; наказ. сп. пожму́р; перех., рідко. Док. до жму́рити.

Зам вийшов із-за столу, щоб роздивитися на Дороша, пожмурив на нього короткозорі очі (Тют., Вир, 1964, 147).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пожмурити — пожму́рити дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. пожмурити — -рю, -риш; наказ. сп. пожмур; перех., рідко. Док. до жмурити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пожмурити — ПОЖМУ́РИТИ, рю, риш; наказ. сп. пожму́р; док., що, рідко, тільки зі сл. око, очі і т. ін. Якийсь час, сильно стискаючи повіки, прикривати ними очі; помружити. Зам вийшов із-за столу, щоб роздивитися на Дороша, пожмурив на нього короткозорі очі (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах