пожовтіти
ПОЖОВТІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до жовті́ти.
Як блідную покаже осінь твар І спіла овощ пожовтіє, Він трусить яблука і сушить на узвар (Бор., Тв., 1957, 58);
Вони [гроші].. вже вилиняли й пожовтіли, припали пилом (Кучер, Трудна любов, 1960, 528);
Хліба під сонцем пожовтіли (Нагн., Вибр., 1957, 137);
Пожовтіла вже трава, загубила вроду (Сос., Щастя.., 1962, 85);
— Кругле рожеве личко витяглося, щоки запали, поблідли.., пожовтіли (Мирний, IV, 1955, 76);
Багряно кров проступає крізь бинти. Лице так страшно пожовтіло (Сос., II, 1958, 411);
В саме серце вразила Теодосія Іванкова страта. За ці півдня Теодосій осунувся, пожовтів (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 358).
Пожовті́ти від зло́сті (від за́здрості, доса́ди і т. ін.) — стати жовтим від роздратування, невдоволення ким-, чим-небудь.
Ще більше пожовтів [Жолкевський] від злості, коли побачив по очах пані, що вона задоволена з гетьманової прикрості й козакового зухвальства (Ле, Наливайко, 1957, 22).
Значення в інших словниках
- пожовтіти — пожовті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- пожовтіти — -ію, -ієш. Док. до жовтіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пожовтіти — ПОЖОВТІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати жовтим, з жовтуватим відтінком. Як блідную покаже осінь твар І спіла овощ пожовтіє, Він трусить яблука і сушить на узвар (Л. Боровиковський); Вони [гроші] .. вже вилиняли й пожовтіли, припали пилом (В. Словник української мови у 20 томах
- пожовтіти — в оча́х жовті́є (жо́вкне, темні́є і т. ін.) / пожовті́ло (пожо́вкло, потемні́ло і т. ін.) кому, у кого і без додатка. Хто-небудь втрачає здатність нормально бачити, комусь стає погано від фізичного болю, втоми, хвилювання і т. ін. Фразеологічний словник української мови
- пожовтіти — ЖОВТІ́ТИ (ставати жовтим, з жовтуватим відтінком), ЖО́ВКНУТИ, ПРИЖОВКА́ТИ, ЗОЛОТИ́ТИСЯ, ЗОЛОТІ́ТИ, ЗАЖОВКА́ТИ рідше, ЖОВТІ́ШАТИ підсил.; ПОЛОВІ́ТИ (перев. про жито, пшеницю). — Док. Словник синонімів української мови
- пожовтіти — Пожовтіти, -тію, -єш гл. = пожовкнути. Словник української мови Грінченка