позабивати

ПОЗАБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Ударами забити, заглибити, увігнати в щось (усе або багато чого-небудь).

Перемірявши город, вони розділили його вздовж пополовині й позабивали на межі кілки (Н.-Лев., II, 1956, 354);

Уляна з Юлею порядкували біля казана, встановлюючи його на дерев’яних сошках, які наспіх позабивав у землю Тимко (Тют., Вир, 1964, 231).

2. Прибивши дошки, щити і т. ін. цвяхами або вставивши, уткнувши, всунувши що-небудь, закрити отвори, проходи тощо.

Позабивав [Максим] вікна та двері у батьковій хаті та й подався заробляти на шахти (Гр., І, 1963, 371);

Шибки позабивали диктом та дошками (Збан., Ліс. красуня, 1955, 156).

◊ Позабива́ти в кайда́ни (коло́дки і т. ін.) — те саме, що Заби́ти в кайда́ни (колодки́ і т. ін.) (всіх або багатьох) ( див. забива́ти).

Їх [утікачів] усіх позабивали в кайдани і посадили в тюрму (Н.-Лев., II, 1956, 291).

3. Заповнити чимсь усе або багато чого-небудь;

// Засмітити, закупорити собою все або багато чого-небудь;

// безос.

— Пустили ми воду в один радгосп, а в них в зрошувальній мережі кураю повно — натягло того добра в пропускні труби, позабивало їх, і вода бурхнула через дамби… (Гончар, Тронка, 1963, 274).

4. Позбавити життя, убити всіх або багатьох.

— Господи! там, мабуть, на той світ позабивали [різками] сердешних.., — відказала Христя (Мирний, II, 1954, 200).

♦ Козла́ позабива́ти — грати у доміно якийсь час.

[Василь Панасович:] До пенсії лишилось кілька днів… [Печений:] Козла позабивати захотіли? (Підс., Жарти.., 1968, 99).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позабивати — позабива́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позабивати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Ударами забити, заглибити, увігнати в щось (усе чи багато чого-небудь). 2》 Прибивши дошки, щити і т. ін. цвяхами або вставивши, уткнувши, всунувши що-небудь, закрити отвори, проходи тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позабивати — ПОЗАБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. що. Ударами забити, заглибити, увігнати в щось (усе або багато чого-небудь). Перемірявши город, вони розділили його вздовж пополовині й позабивали на межі кілки (І. Словник української мови у 20 томах
  4. позабивати — забива́ти / заби́ти козла́. Грати в доміно. Всі любили на Дніпропетровському агрегатному заводі .. “забивати козла” (З газети); — Ходімо до мене,— запропонував Серпень ..— Я в купе сам. Козла заб’ємо (Ю. Мушкетик). козла́ позабива́ти (якийсь час). Фразеологічний словник української мови
  5. позабивати — Позабива́ти, -ва́ю, -єш гл. 1) Убить (многихъ). Се ті самі харцизи, що пана Щуку і патера позабивали. Стор. МПр. 123. На той світ позабивали (різками) сердешних. Мир. ХРВ. 267. 2) Вбить, забить (во множествѣ). Позабивай тут скрізь поляки. Словник української мови Грінченка