1. Словник української мови в 11 томах

позабираний

ПОЗАБИ́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позабира́ти.

Покої були пустісінькі, всі коштовні оздоби були позабирані (Фр., III, 1950, 168);

// позаби́рано, безос. присудк. сл.

Скриня розкрита, і не тільки дукачі, а й керсетки, і вишиті сорочки, і полотно — все.. позабирано (Тют., Вир, 1964, 16).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позабираний — позаби́раний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. позабираний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до позабирати. || позабирано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позабираний — ПОЗАБИ́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до позабира́ти. Покої були пустісінькі, всі коштовні оздоби були позабирані (І. Франко); // позаби́рано, безос. пред. Скриня розкрита, і не тільки дукачі, а й керсетки, і вишиті сорочки, і полотно – все .. позабирано (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  4. позабираний — Позаби́раний, -на, -не; звич. мн. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)