позавмирати
ПОЗАВМИРА́ТИ, а́ємо, а́єте, док.
1. Застигнути на місці, припинити будь-які рухи (про всіх або багатьох).
Щораз більше з гір сходило ворожого війська, зачали копати рови, стягати гармати.. Люди на полях позавмирали, дивлячись на ту роботу (Кобр., Вибр., 1954, 199);
// Заціпеніти від сильних переживань, почуттів.
2. Перестати діяти, рухатися (про все або багато чого-небудь); зупинитися.
Броньовики, як величезні чорні домовини, позавмирали в темряві, принишкли (Гончар, III, 1959, 152).
3. заст., рідко. Вмерти, загинути (про живі істоти, квіти і т. ін.).
Не можна мішати яйця під квочкою, бо курчата в них позавмирають (Сл. Гр.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позавмирати — позавмира́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- позавмирати — -аємо, -аєте, док. 1》 Застигнути на місці, припинити будь-які рухи (про всіх чи багатьох). || Заціпеніти від сильних переживань, почуттів. 2》 Перестати діяти, рухатися (про все чи багато чого-небудь); зупинитися. 3》 заст., рідко. Вмерти, загинути (про живі істоти, квіти і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- позавмирати — ПОЗАВМИРА́ТИ, а́ємо, а́єте, док. 1. Застигнути на місці, припинити будь-які рухи (про всіх або багатьох). Щораз більше з гір сходило ворожого війська, зачали копати рови, стягати гармати .. Люди на полях позавмирали, дивлячись на ту роботу (Н. Словник української мови у 20 томах