1. Словник української мови в 11 томах

позавірчуваний

ПОЗАВІ́РЧУВАНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до позаві́рчувати.

Вони були позавірчувані в шуби, в бурнуси (Н.-Лев., II, 1956, 70).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позавірчуваний — позаві́рчуваний дієприкметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. позавірчуваний — -а, -е, діал. Дієприкм. пас. мин. ч. до позавірчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позавірчуваний — ПОЗАВІ́РЧУВАНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. до позаві́рчувати. Вони були позавірчувані в шуби, в бурнуси (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах