позавічний

ПОЗАВІ́ЧНИЙ, а, е, діал. Заочний.

Позавічного купця пугами б’ють (Номис, 1864, № 10497).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позавічний — позаві́чний прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. позавічний — -а, -е, діал. Заочний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позавічний — ПОЗАВІ́ЧНИЙ, а, е, діал. Заочний. Позавічного купця пугами б'ють (Номис). Словник української мови у 20 томах
  4. позавічний — Позавічний, -а, -е Заглазный, заочный. Ном. № 10497. Словник української мови Грінченка