1. Словник української мови в 11 томах

позагвинчувати

ПОЗАГВИ́НЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Загвинтити все або багато чого-небудь.

А Петру тим часом позачиняв віконниці, позагвинчував прогоничі, підпер хвіртку (Чаб., Балкан. весна, 1960, 109).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позагвинчувати — позагви́нчувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позагвинчувати — -ую, -уєш, док., перех. Загвинтити все чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позагвинчувати — ПОЗАГВИ́НЧУВАТИ, ую, уєш, док., що. Загвинтити все або багато чого-небудь. А Петру тим часом позачиняв віконниці, позагвинчував прогоничі, підпер хвіртку (М. Чабанівський). Словник української мови у 20 томах