1. Словник української мови в 11 томах

позакопувати

ПОЗАКО́ПУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Закопати все або багато чого-небудь, усіх або багатьох.

— Швидко весь свій рід [сойок] покличу 1 сю жолудь глупу.. Позакопуємо в землю, Щоб і слід затерся! (Фр., XIII, 1954, 327);

— Позакопувати! — вказав нагайкою осавул на купу порубаних (Гончар, II, 1959, 93);

— Я стовпи позакопував. Натягнете дріт — і готово (Гуц., Скупана.., 1965, 203).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позакопувати — позако́пувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позакопувати — -ую, -уєш, док., перех. Закопати все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позакопувати — ПОЗАКО́ПУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що. 1. Зробивши заглиблення і поклавши в нього кого-, що-небудь, закидати зверху чимось сипким (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох). – Швидко весь свій рід [сойок] покличу 1 сю жолудь глупу .. Словник української мови у 20 томах
  4. позакопувати — Позако́пувати, -пую, -єш гл. Закопать (многое, многихъ). Біля замку позакопували (броню). Стор. МПр. 110. Я знаю, де запорожські скарби позакопувані. КС. 1883. І. 32. Словник української мови Грінченка