1. Словник української мови в 11 томах

позакочуватися

ПОЗАКО́ЧУВАТИСЯ, уються, док.

1. Закотитися кудись (про все або багато чого-небудь).

◊ Позако́чувались о́чі [під лоб (ло́ба)] — те саме, що Зако́тилися о́чі [під лоб (ло́ба)] ( див. зако́чуватися).

2. Загорнутися назовні; підгорнувшись, посунутися вище; засукатися (про краї одягу).

Рукави позакочувалися.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позакочуватися — позако́чуватися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позакочуватися — -уються, док. 1》 Закотитися кудись (про все чи багато чого-небудь). 2》 Загорнутися назовні; підгорнувшись, посунутися вище; засукатися (про краї одягу). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позакочуватися — ПОЗАКО́ЧУВАТИСЯ, уються, док. 1. Про щось кругле – опинитися десь перемістившись із попереднього місця розташування (про все або багато чого-небудь). Десь намистинки позакочувались. 2. Загорнутися назовні; підгорнувшись, посунутися вище; засукатися (про краї одягу). Рукави позакочувалися. Словник української мови у 20 томах
  4. позакочуватися — Позакочуватися, -чуємося, -єтеся гл. Закатиться (во множествѣ). Зрачки позакочувались йому під лоб. Стор. МПр. 21. Словник української мови Грінченка