позалатуваний
ПОЗАЛА́ТУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позала́тувати;
// У знач. прикм.
Чумарчина в дірках на йому, картуз аж рудий — виношений такий, — коліна позалатувані, чоботи стоптані… (Тесл., З книги життя, 1949, 3).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позалатуваний — позала́туваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- позалатуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до позалатувати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- позалатуваний — ПОЗАЛА́ТУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до позала́тувати; // у знач. прикм. Чумарчина в дірках на йому, картуз аж рудий – виношений такий, – коліна позалатувані, чоботи стоптані... (А. Тесленко). Словник української мови у 20 томах