позамиканий
ПОЗАМИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позамика́ти.
По вулицях — мертва порожнеча: ятки і крамниці позамикані, вікна і двері позабивані дошками (Вас., Опов., 1947, 45);
Та не по лісі горе ходить — Людей мордує лихоліття: Скрізь позамикані заводи, Усюди повне безробіття… (Тарн., З дал. дороги, 1961, 310);
Знали тільки [люди], що в його все було на запорі — позапиране, позамикане… (Мирний, І, 1949, 238).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позамиканий — позами́каний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- позамиканий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до позамикати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- позамиканий — ПОЗАМИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до позамика́ти. Знали тільки [люди], що в його все було на запорі – позапиране, позамикане... (Панас Мирний); По вулицях – мертва порожнеча: ятки і крамниці позамикані, вікна і двері позабивані дошками (С. Словник української мови у 20 томах