1. Словник української мови в 11 томах

позамикуваний

ПОЗАМИ́КУВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до позами́кувати.

Округ стола стільчики сідати, попід стінами шафи високі позамикувані, ряд вікон на улицю — та й усе (Вовчок, І, 1955, 373);

// позами́кувано, безос. присудк. сл.

Якось бувши в однім районі, я звернув увагу, що клуби по селах здебільша позамикувано (Вишня, II, 1956, 366).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позамикуваний — позами́куваний дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. позамикуваний — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до позамикувати. || позамикувано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позамикуваний — ПОЗАМИ́КУВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до позами́кувати. Округ стола стільчики сідати, попід стінами шафи високі позамикувані, ряд вікон на улицю – та й усе (Марко Вовчок); // позами́кувано, пред. Якось бувши в однім районі, я звернув увагу, що клуби по селах здебільша позамикувано (Остап Вишня). Словник української мови у 20 томах